И если мой огонь погас. 
Жалейте не меня, 
А тех, сидевших столько раз 
У моего огня. 

Расул Гамзатов.

Анкета: Мотиви вступу сучасної молоді у шлюб

Анкета 

«Мотиви  вступу в шлюб у сучасної молоді»

Усі ваші відповіді залишаються анонімними. 
Ваш вік: а) 18-20 б)21-25 в)26-30 
Ваша стать: а)чоловіча б)жіноча 
Сімейний стан: а) одружений(а) б)неодружений(а) в)перебуваю в стосунках
1. У чому основна цінність шлюбу?
а) наявність кохання
б) відчуття, що комусь потрібний
в) матеріальна забезпеченість та стабільність
г) регулярне статеве життя
д) можливість продовження роду

2. Що, на Вашу думку, найбільше відображає сутність кохання?
а) почуття на все життя
б) турбота і терпеливість
в) повна віддача себе і прийняття іншого
г) необхідність для продовження роду
д) звичайна емоція

3. Чи вважаєте ви кохання основним мотивом вступу у шлюб?
а) так
б) ні
в) важко відповісти

4. Виберіть твердження, яке описує вашу позицію до кохання.
а) Краще бути коханим, усвідомлювати, що тебе люблять.
б) Краще кохати, дарувати свою любов іншому.
в) Кохання – це взаємне почуття, важливо, коли кохають обоє.

5. Що є для Вас визначальним при виборі супутника життя?
а) Вік
б) Зовнішність
в) Матеріальне становище Вашого обранця та його сім’ї
г) Риси характеру

6. Чого Ви чекаєте від майбутнього шлюбу?
а) Взаємного кохання, сімейного тепла, стійкості почуттів
б) Вирішення квартирного питання, матеріального благополуччя
в) Лише одного – вирватися із стану самотності
г) Змінити соціальний статус.

7. Чи вважаєте Ви достатнє матеріальне забезпечення вагомою підставою вступу у шлюб?
а) так
б) ні

8. Оцініть ситуацію: Молода, приваблива вісімнадцятирічна дівчина, з недостатнім матеріальним забезпеченням перебуває у стосунках із заможним солідним чоловіком, директором великого підприємства, якому 32 роки. Все йде до одруження. Чи вважаєте Ви такий союз сприятливим для створення сім’ї?
а) Не бачу нічого поганого
б) Сам(а) прагну таких стосунків
в) З презирством ставлюся до таких ситуацій.

9. В якому віці, на Вашу думку, варто одружуватись.
а) 18-20
б) 21-25
в) 26-30

10. Чи почуваєтесь ви некомфортно серед однолітків, які у вашому віці вже встигли створити сім’ю?
а) мені все одно
б) так, боляче це усвідомлювати
в) зроблю так, щоб виправити ситуацію
г) я не такий як всі

11. Виберіть твердження, яке вам імпонує:
а) Я одружусь тоді, коли прийде час.
б) Вступлю у шлюб тому, що так роблять всі.
в) Піду в РАЦС лише з коханою людиною
г) Взагалі не планую одружуватись.

12. Чи є тенденція одружуватись важливим фактором при створенні власної сім’ї?
а) Так, я притримуюсь суспільних норм.
б) Це мало впливає на моє особисте життя.

13. Як Ви ставитесь до інтимних стосунків перед шлюбом ?
а) Допустимі
б) Недопустимі
в) Важко відповісти
г) Засуджую
ґ) Не має значення

14.Чи варто поспішати з народженням дітей?
а) Ні, спочатку треба пожити для себе
б) Ні, спочатку треба зробити кар’єру
в) Я вважаю, що сім’я без дітей не сім’я, тому з появою дітей не слід зволікати
г) Для мене це не має значення

15. Статеві стосунки без почуттів. Як наслідок - незапланована вагітність. Це обов’язок, примус узаконити стосунки?
а) Так, дитина має народитись в повній сім’ї.
б) Ні, достатньо допомоги одного з батьків.

16. Якою мірою Ви згідні з такими твердженнями? ( Повністю згідний, Згідний, Важко сказати, Не згідний, Зовсім не згідний).
а) 1. Сім’я – втрата особистої свободи. ___________
б) Сім’я – це порятунок від самотності. ___________
в) Сім’я - це діти та їх виховання. ___________
г) Сім’я - це монотонна, непотрібна домашня праця. ___________
ґ) Сім’я – це місце, де людина може бути сама собою. ___________
д) Сім’я – це гальмо для особистих успіхів людини, для її кар’єри. ___________
е) Саме сім’я приносить людині найбільше задоволення. ___________
є) Тільки завдяки сім’ї людина може досягти того, чого прагне. ___________

Молчали листья, звезды рдели, 

И в этот час 

С тобой на звезды мы глядели, 

Они — на нас. 

А.Фет

Куда идти, где некого обнять, 
Там, где в пространстве затерялось время?
А.Фет

Мои глаза в тебя не влюблены,

Они твои пороки видят ясно.

Но сердце ни одной твоей вины

Не видит, и с глазами не согласно.

© Уильям Шекспир

Жизнь пролетает моментально,
А мы живем, как будто пишем черновик,
Не понимая в суете скандальной,
Что наша жизнь — всего лишь только миг.

Как много тех, с кем можно лечь в постель,
Как мало тех, с кем хочется проснуться…
И утром, расставаясь улыбнуться,
И помахать рукой, и улыбнуться,
И целый день, волнуясь, ждать вестей.

Как много тех, с кем можно просто жить,
Пить утром кофе, говорить и спорить…
С кем можно ездить отдыхать на море,
И, как положено – и в радости, и в горе
Быть рядом… Но при этом не любить…

Как мало тех, с кем хочется мечтать!
Смотреть, как облака роятся в небе,
Писать слова любви на первом снеге,
И думать лишь об этом человеке…
И счастья большего не знать и не желать.

Как мало тех, с кем можно помолчать,
Кто понимает с полуслова, с полувзгляда,
Кому не жалко год за годом отдавать,
И за кого ты сможешь, как награду,
Любую боль, любую казнь принять…

Вот так и вьётся эта канитель -
Легко встречаются, без боли расстаются…
Все потому, что много тех, с кем можно лечь в постель.
Все потому, что мало тех, с кем хочется проснуться.

Как много тех, с кем можно лечь в постель…
Как мало тех, с кем хочется проснуться…
И жизнь плетёт нас, словно канитель…
Сдвигая, будто при гадании на блюдце.

Мы мечемся: – работа…быт…дела…
Кто хочет слышать- всё же должен слушать…
А на бегу- заметишь лишь тела…
Остановитесь…чтоб увидеть душу.

Мы выбираем сердцем – по уму…
Порой боимся на улыбку- улыбнуться,
Но душу открываем лишь тому,
С которым и захочется проснуться..

Как много тех, с кем можно говорить.
Как мало тех, с кем трепетно молчание.
Когда надежды тоненькая нить
Меж нами, как простое понимание.

Как много тех, с кем можно горевать,
Вопросами подогревать сомнения.
Как мало тех, с кем можно узнавать
Себя, как нашей жизни отражение.

Как много тех, с кем лучше бы молчать,
Кому не проболтаться бы в печали.
Как мало тех, кому мы доверять
Могли бы то, что от себя скрывали.

С кем силы мы душевные найдем,
Кому душОй и сердцем слепо верим.
Кого мы непременно позовем,
Когда беда откроет наши двери.

Как мало их, с кем можно – не мудря.
С кем мы печаль и радость пригубили.
Возможно, только им благодаря
Мы этот мир изменчивый любили.

© Эдуард Асадов